Голодомор – геноцид! Пам’ятаємо минуле, захищаємо майбутнє!
28 листопада Україна вшановуватиме пам’ять жертв Голодомору 1932–1933, пам’ять про жертв масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років – сталінського геноциду, методи якого сьогодні знову застосовують росіяни проти українців, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову.
28 листопада о 16.00 годині закликаємо запалити Свічку пам’яті та вшанувати загальнонаціональною хвилиною мовчання пам’ять мільйонів людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє.
В умовах нинішньої Війни за Незалежність наша пам’ять про Голодомор 1932–1933 років спонукає боротися з агресією, щоб захистити майбутнє від можливого повторення різних проявів геноциду.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
У 1932–1933 роках московський тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі.
Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу.
Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.
Голодомор став можливим тому, що українці під час Української революції 1917–1921 років не змогли вистояти у збройній боротьбі проти більшовицької агресії. Окупація України вилилася нашому народові у численні злочини, масові репресії, терор, депортації.
Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Російська агресія спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб знищити українців як самобутній народ, як націю.
Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін розпочав повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України сьогодні є терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).
Сили безпеки та оборони України героїчно протистоять ворогові. Україна зупинила агресора і продовжує боротися, щоб не дозволити агресору здійснити свій геноцидний намір. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини московського режиму, всі сили має спрямовувати на підтримку наших захисників.
Поінформованість про злочин Голодомору в Україні 1932–1933 років сприяє кращому розумінню природи сучасної російської війни та геноцидних практик, які її супроводжують.
Геноцид проти Українського народу у 1932–1933 роках кремлівський режим прикривав широкою інформаційною кампанією, намагаючись приховати правду про злочин. Її замовчувати, блокували, спотворювали. В інформаційному просторі демократичного світу було розгорнуто широку кампанію брехні, до якої росіяни залучали як своїх прямих агентів, так і маріонеток з числа тодішніх лівих популістів. Сьогодні кремлівський режим знову розгортає кампанію брехні і маніпуляцій для приховування злочинів, залучаючи до неї не лише лівих, але і правих популістів.
Пам’ять про використання кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті. Пам’ять про Голодомор має привертати увагу до того, що відбувається з продовольчою безпекою в сучасному світі. Адже сьогодні російський агресор своїми діями намагається її підірвати. Більше того, своїми діями агресор доводить до голоду мешканців тимчасово окупованих ним міст і сіл України, як Олешки.
